ЗОЛОТОЛИСНИК ШОВКОВИСТИЙ (HOMALOTHECIUM SERISEUM)
В бріофлорі НПП «Нижньодніпровський» золотолисник шовковистий представляє родину Брахітецієві (Brachytheciaceae). Це відносно велика, близько 1000 видів, родина бокоспорогонних мохів, поширених в арктичному та помірному кліматі, а також в гірських місцевостях тропіків та субтропіків. Брахітецієві – мохи дуже різного габітусу та екологічних уподобань. Розпізнати їх можна по схильності розростатись у великі, подушковидні килими, яйцевидно-ланцетним сильно складчастим листочкам, коротеньким товстобоким коробочкам, що піднімаються над листям на довгих шорстких ніжках, та помітному червоно-бурому забарвленню екзостома – зовнішнього ряду зубчастої структури, що формується у мохоподібних навколо отвору коробочки спорогону.
Всі ці ознаки відзначаються і у золотолисника шовковистого. Його гони переплетені в густі щільні килими, жовто-зелені до золотаво-брунатих. Рясно облиснені бічні гілочки дуговидно зігнуті, тому килимок золотолисника видається закрученим в кучері. Листки трикутно-ланцетні, поступово загострені у витягнуту верхівку, коротко збіжні, з глибокими поздовжніми складками, пилчасті по краю. Клітини центральної частини пластинки листка сильно видовжені, в основі листків короткі, з сильно потовщеними клітинними стінками, в кутках основи ізодіаметричні, утворюють «вушкову» групу. Відзначається сильною мінливістю гаметофіта. Зокрема, в дуже широкому діапазоні змінюються розмір дернинки (від дуже дрібних до відносно потужних), забарвлення листків (від золотистого до яскраво-зеленого) та ступінь «закрученості» бічних гілочок (від гачкувато загнутих до повністю прямих).
Дводомна рослина. Коробочка 2-3 мм завдовжки, пряма, з висококонічної кришечкою, піднімається над килимком на шорсткій прямійніжці 1-2 см заввишки.
Золотолисник шовковистий віддає перевагу різноманітним скелям та каменям, старим вапняковим стінам та мурам, рідше – трапляється на стовбурах дерев в складі епіфітних обростань.
В НПП «Нижньодніпровський» золотолисник шовковистий приурочений до вапнякових відслонень на схилах степових балок Правобережжя Дніпра. Рідше трапляється в складі епіфітних обростань по заплавних лісах дніпровської дельти. Основну загрозу для нього становить знищення людьми місць зростання.
Автор тексту – Загороднюк Наталія, автор фото – Іван Мойсієнко
Tags: Науковий відділ