Дніпровська “Гілея”

Туристичний маршрут «Дніпровська «Гілея»

На сучасному півдні України ви, звичайно ж, ніякої «Лісистої країни» не знайдете. Проте так було не завжди! Всього яких-небудь 60 років тому на просторах від Хортиці до самого гирла Дніпра тягнулася справжня «Лісиста країна» – Дніпровські плавні, нині затоплені водами Каховського водосховища.

Подорожуючи по Скіфії, Геродот відвідав Гілею, піднявшись по Дніпру від його гирла і до самих порогів. Згадка про це знайдена в одній з епіграфічних пам’яток під час розкопок давньогрецької колонії Ольвії, яка існувала в Нижньому Побужжі з VI ст. до н.е. За часів «батька історії» уздовж берегів Борисфену  (Дніпра) тягнулися численні пасовища, а найвищі і соковитіші трави колисалися вітрами на просторах Великого Лугу, що здавалися нескінченним.

По скіфській священній Гілеї блукали стада зубрів і диких коней. У її глухих куточках будували свої дамби невтомні річкові трудівники бобри, гніздилися горді орлани-білохвости, чаплі, пелікани та безліч інших птахів.

Дніпровська вода була прозорою і приємною на смак. Головну річку Скіфії живили сотні річок і річечок, в плавнях було багато островів, озер і боліт.

У Борисфені водилися стерлядь, білуга, осетр, величезні соми і щуки, окунь, тараня, скумбрія, камбала, в’язь, судак та безліч іншої риби. У його гирлі сама по собі осідала сіль. Ймовірно, під враженням від своєї подорожі Геродот відзначав: «Це – єдина річка, крім Нила, витоків якої я не можу вказати (як, здається, і ніхто з еллінів)».

Сучасна «Дніпровська Гілея» представлена непролазними чагарниками очерету і рогозу, розкішними вербами,  величними чорними тополями, невибагливими в’язами.

По скіфській священній Гілеї блукали стада зубрів і диких коней. У її глухих куточках будували свої дамби невтомні річкові трудівники бобри, гніздилися горді орлани-білохвости, чаплі, пелікани та безліч інших птахів.