ВОДНИК ГІПНОПОДІБНИЙ (FONTINALIS HYPNOIDES)

Водник гіпноподібний (Fontіnalis hypnoides) – представник невеликої родини Водникові (Fontanalaceae), родич відомого акваріумістам «струмкового моху» (Fontіnalis antipyretica), поширеного по всій планеті. Наш водник гіпноподібний трапляється значно рідше. Це потужний водний мох, неправильно розгалужені стебла якого зібрані в нещільні світло- або темно-зелені слабко блискучі дернинки. Довжина стебла зазвичай 10-15 см, іноді сягає 20-30 см. Облиснення виражено трирядне. Стеблові листки без жилки, 3-5 х 0,8-1,5 мм, розташовані віддалено в три ряди. Яйцевидно-ланцетні або овально-ланцетні, плоскі або слабко вижолоблені, відхилені, збіжні, поступово загострені, ціцлокраї, у верхівці дрібно пилчасті. Гілкові листочки менші, вижолоблені, черепичасті.

Клітини пластинки листка тонкостінні, видовжені, ромбічно-шестигранні або прямокутні, 60-100х 10-15 мкм, гладеньткі, жовтуваті або коричневі, при основі листка коротші, жовтувато-червоні, в кутках основи – шестикутні, буруваті, розширені до 40 мкм, тонкостінні.

Дводомний вид. Спорогони поодинокі, утворюються рідко, частково занурені у видовжені, широко заокруглені перхеціальні листки. Коробочка на коротенькій ніжці, 2,5 мм завдовжки, округло-овальна, з гостро-конусоподібною кришечкою. Ковпачок конусоподібний, при основі торочкуватий. Перистом подвійний. Зубців екзостома 16, вони ланцетні, папілозні, у верхівці попарно з’єднані, пурпурово-червоні. Ендостом – у формі гранчастого конуса. Спори папілозні.

Ареал виду охоплює бореальні та неморальні райони Голарктики, поодиноко в Арктиці, на півдні вид проникає до Середземного моря, Аравійського півострова, Ірану та Північного Китаю. У флорі України відзначений в Закарпатті, Карпатах, Лівобережному Лісостепу та Степу. Всюди в межах ареалу мох рідкісний.

Мох росте у стоячій та повільно текучій воді, плаває або прикріплений ризоїдами до каміння, коренів дерев або споруд у воді.

В межах НПП «Нижньодніпровський» є одне місцезнаходження виду навпроти с. Антонівка. Дуже вибагливий до якості води, погано реагує на зважені часточки мулу та органічне забруднення. Саме погіршення якості річкової води становить загрозу існуванню даного виду.

Автор тексту – Загороднюк Наталія

Фото – з сайтів BioLib (https://www.biolib.cz/en/main/) та INPN (https://inpn.mnhn.fr/accueil/index)