Pterocuma pectinata – вид ракоподібних з ряду кумових (Cumacea). Довжина тіла досягає 6-8 мм. Це один з найбільш розповсюджених видів кумових в пониззях річок Понто-Каспійського басейну. Мешкає на піщано-мулистих та піщаних ґрунтах.
(більше…)
Сьогодні розповімо про Карася сріблястого (Carassius gibelio).
В сучасний період вид зустрічається в басейнах практично всіх великих річок, у великих озерах, водосховищах, численний в пониззі Дунаю, Дністра, Дніпра, Південного Бугу. Вид є вселенцем, який натуралізувався і увійшов до складу іхтіофауни водойм України.
(більше…)
Сьогодні розповімо про Кефаль піленгас (Planiliza haematocheila).
В сучасний період вид відзначається вздовж майже всіх берегів, зокрема і в лиманах, опріснених приморських водоймах Чорного моря від Дунаю до Керченської протоки, а також в басейні Азовського моря. Вид є вселенцем, який натуралізувався і увійшов до складу іхтіофауни Азово-Чорноморського басейну.
(більше…)
Сьогодні розповімо про Головешку-ротаня (Perccottus glenii).
У водоймах України вид почав зустрічатися з кінця 70-х років ХХ ст., зокрема у водоймах західної частини України. Згодом він почав траплятися у р. Латориця, поширився басейном верхнього Дністра, Прута, Дніпра. В останні роки відзначений у межах нижньої ділянки Дунаю (в районі м. Вилкове), підтверджено мешкання його в р. Гірський Тікич, в басейні річки Хорол. Відома одна знахідка з Ягорлицької затоки Чорного моря.
(більше…)
В межах України вид поширений у прибережних солонуватих і прісних водах басейнів Чорного і Азовського морів, зокрема у лиманах, пригирлових і гирлових ділянках річок, звідки заходить у зв’язані з морем водойми і ріки (пониззя Дунаю, Дністра, Південного Бугу), в Дніпрі зустрічається в усіх водосховищах, відзначається у Сіверському Дінці.
(більше…)
Вид – Пірникоза мала (Норець малий) (Podiceps Ruficollis)
Родина – Пірникозові (Podicipedidae)
Ряд – Пірникозоподібні (Podicipediformes)
В Україну пірникоза мала прилітає в березні — квітні, але завдяки тому, що частина птахів зимує в межах України, на півдні встановити строки прильоту важко, особливо в теплі зиму й весну. Під час весняного перельоту птахи зустрічаються здебільшого на чистоводі великих озер.
(більше…)
В межах України вид поширений як у солонуватих водах Чорного і Азовського морів (зокрема і в лиманах Сасик, Дністровський, Дніпровсько-Бузький, Утлюцький, Молочний та ін.) та в пониззях і пригирлових ділянках річок (Дунай, Дністер, Південний Буг, Дніпро, Лозуватка, Обитічна, Берда і ін.), так і в прісних водоймах (у водосховищах Дніпра, в Росі, Сулі, Пслі та ін., в Сіверському Дінці, Деркулі тощо). Також була виявлена в гирловій ділянці р. Кача, в оз. Багайли.
(більше…)
Вид широко поширений в басейнах усіх великих річок, у водосховищах, озерах України, але відсутній в Криму та в гірських річках.
Найбільша довжина тіла становить 7,5 см, маса до 10-11 г, тривалість життя складає близько 6 років. Тіло коротке, високе, сплощене з боків. Спина темно-сіра з зеленкувато-синюватим вилиском, боки і черево темно-сріблясті, на боках є зеленкувато-синя, майже чорна, смуга, яка починається на рівні спинного плавця і розширюється в бік хвоста. Під час розмноження тіло самців темнішає, набуває червоного кольору з зеленкуватим, рожевим та іншими відтінками, а спинний і анальний плавці стають яскраво червоними, на плавцях з’являється чорна облямівка, а на голові білі рогові горбки.
(більше…)
Вид — Жовна сива (Picus canus)
Родина – Дятлові
Ряд – Дятлоподібні
На території України ареал сивої жовни охоплює лісову і лісостепову смугу, крім високогір’я Карпат, північ степової смуги, а також Придунайський регіон і заплаву Нижнього Дніпра. Сива жовна полюбляє не дуже густі ліси з відкритими ділянками – невеликі гайки, заплавні ліси, плодові сади та парки. У суцільному лісі оселяється біля галявин і просік. Трапляється і на повністю відкритій місцевості, але тільки поблизу лісових масивів. В горах населяє світлі листяні і хвойні ліси з переважанням дуба, вільхи, сосни.
(більше…)
В межах України вид поширений у басейнах Чорного та Азовського морів, зокрема у зарослих рослинністю заплавних і корінних озерах, плавневих ділянок річок, ставків, водосховищ, заболочених і старих русел тощо.
(більше…)