• Головна
  • Про нас
    • Мета створення та завдання парку
    • Офіційні документи
    • Зонування територій парку
    • Керівництво
  • Діяльність парку
    • Служба охорони
    • Науково-дослідна робота
      • Науково-технічна рада
      • Наукові куратори
      • Наукові праці
      • Експедиційні виїзди
    • Рекреація
      • Туристичні маршрути
      • Корисна інформація для туристів
    • Екоосвіта
  • Гордість парку
    • Боброве озеро
    • Дніпровська “Гілея”
      • Паспорт маршруту “Дніпровська Гілея”
    • Флора
      • Рідкісні види
      • Вищі судинні рослини
      • Мохи
      • Лишайники
      • Гриби
    • Фауна
      • Рідкісні види.
      • Риби
      • Земноводні
      • Плазуни
      • Птахи
      • Ссавці
      • Комахи
      • Молюски
      • Павукоподібні
    • Водні об’єкти
      • Каховські джерела
      • Степові водоспади
    • Геологічні об’єкти
      • Херсонські “гори”
    • Історико-культурні пам’ятки
      • Фортеця Тягин
      • Аджигольський маяк
      • Дозорна вежа
  • Галерея
    • Відеоматеріали
    • Фотогалерея
  • Бібліотека
    • Флора
    • Фауна
    • Наука
    • Екоосвіта
    • Рекреація
    • Охорона
    • Новини
  • Контакти
  • Пошук
27 Січ2023

ШКРЕБНИЦЯ СПЛЮЩЕНА (RADULA COMPLANATA)

Written by редактор Редактор. Posted in Наука, Новини, Флора

Шкребниця сплющена, вона ж радуля сплющена, – печіночний мох з родини Радулові (Radulaceae). Родина належить до юнгерманнієвих печіночників – досить примітивної групи безсудинних спорових рослин, тіла яких побудовані примітивніше, ніж у листостеблових мохів, але тим не менш, розділені на структури типу листків, стебла та кореня.

Це єдиний рід, що представляє в бріофлорі України родину Радулові. Представників родини загалом близько 250 видів. Шкребниці в більшості є тропічними епіфітними мохами, в нашій флорі мешкають на корі листяних дерев, однак не оминають стінки печер та просто волгі камені і скелі. Полюбляють вологу, тому в степовій зоні охоче оселяються на старих трухлявих.

Стебельця шкребниці сплющеною щільно притиснені до субстрату. Зовні дернинка виглядає як яскраво-зелена шорстка луската пластинка неправильно-округлої форми. Однак якщо уважно придивитись, видно, що дернинка складається з тонких, зібраних розеточкою слабко галузистих стебелець, на яких розташовані два ряди листочків, що черепичасто налягають один на одного. Листочки розділені на дві лопаті, верхня округла, трохи опукла, добре помітна візуально. Нижня маленька, ромбічна, повністю захована під верхньою. Обидві лопаті дуже простої будови, складаються з дрібних округло-шестикутних клітин, однакових по всій пластинці листочка. Часто по краях листків утворюються дрібні виводкові бруньки – органи вегетативного розмноження шкребниці.

Стебельця шкребниці сплющеною щільно притиснені до субстрату. Зовні дернинка виглядає як яскраво-зелена шорстка луската пластинка неправильно-округлої форми. Однак якщо уважно придивитись, видно, що дернинка складається з тонких, зібраних розеточкою слабко галузистих стебелець, на яких розташовані два ряди листочків, що черепичасто налягають один на одного. Листочки розділені на дві лопаті, верхня округла, трохи опукла, добре помітна візуально. Нижня маленька, ромбічна, повністю захована під верхньою. Обидві лопаті дуже простої будови, складаються з дрібних округло-шестикутних клітин, однакових по всій пластинці листочка. Часто по краях листків утворюються дрібні виводкові бруньки – органи вегетативного розмноження шкребниці.

Вологолюбний, тіневитривалий печіночник, один з найбільш звичайних видів в природних лісових ценозах України, що трапляється від півночі і заходу до Криму. В межах НПП «Нижньодніпровський» зростає на корі листяних дерев в заплавних лісах.

Шкребниця сплющена включена в останню редакцію Червоного списку Херсонської області, вид охороняється на місцевому рівні.

Автор тексту – Наталія Загороднюк, фото з мережі Інтернет

Tags: Науковий відділ

Мапа території НПП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ

Останні новини

  • Як військові дії впливають на екосистему національного природного парку “Нижньодніпровський” 10.12.2025
  • Голос дикої природи: Почуй! Збережи! Захисти 01.12.2025
  • Шкоду водним екосистемам Херсонщини через війну оцінили майже у 1,3 мільярда гривень 30.11.2025
  • Зупинка “На Дельті”: міграції птахів 26.11.2025
  • На Херсонщині з 1 грудня 2025 року вводиться заборона на вилов річкових раків 21.11.2025
  • Головна
  • Про нас
    • Мета створення та завдання парку
    • Офіційні документи
    • Зонування територій парку
    • Керівництво
  • Діяльність парку
    • Служба охорони
    • Науково-дослідна робота
      • Науково-технічна рада
      • Наукові куратори
      • Наукові праці
      • Експедиційні виїзди
    • Рекреація
      • Туристичні маршрути
      • Корисна інформація для туристів
    • Екоосвіта
  • Гордість парку
    • Боброве озеро
    • Дніпровська “Гілея”
      • Паспорт маршруту “Дніпровська Гілея”
    • Флора
      • Рідкісні види
      • Вищі судинні рослини
      • Мохи
      • Лишайники
      • Гриби
    • Фауна
      • Рідкісні види.
      • Риби
      • Земноводні
      • Плазуни
      • Птахи
      • Ссавці
      • Комахи
      • Молюски
      • Павукоподібні
    • Водні об’єкти
      • Каховські джерела
      • Степові водоспади
    • Геологічні об’єкти
      • Херсонські “гори”
    • Історико-культурні пам’ятки
      • Фортеця Тягин
      • Аджигольський маяк
      • Дозорна вежа
  • Галерея
    • Відеоматеріали
    • Фотогалерея
  • Бібліотека
    • Флора
    • Фауна
    • Наука
    • Екоосвіта
    • Рекреація
    • Охорона
    • Новини
  • Контакти