ПЛІТКА ЗВИЧАЙНА (RUTILUS RUTILUS)
Сьогодні розповімо про Плітку звичайну (Rutilus rutilus).
Вид широко поширений в басейнах усіх річок, озерах, водосховищах тощо, а також в солонуватих водах лиманів північно-західної частини Чорного, північної частини Азовського морів і безпосередньо в Азовському морі. Також трапляється у водосховищах та річках Криму.
Найбільша довжина тіла може сягати до 35 см, маса до 1 кг, тривалість життя становить понад 10 років. Тіло відносно коротке, високе, стиснуте з боків. Рот маленький, зрізаний косо, в дорослих напівнижній. На плітку зовні дуже схожі краснопірка і в’язь: перша різниться від плітки оберниним догори кінцевим ротом і розташуванням спинного плавця, другий – більшим числом лусок у бічній лінії і обидва – дворядними глотковими зубами. Верхня третина тіла темна, коричнювато-бура із зеленкуватим або синюватим відтінком, боки сірувато сріблясті, черево сріблясто- або молочно-біле.
Прісноводна озерно-річкова жила зграйна риба, яка не робить великих міграцій і тримається в придонних шарах води на ділянках із піщано-мулистим або піщано-глинистим ґрунтом і добре розвинутою підводною рослинністю. Статевої зрілості досягає при довжині тіла близько 8-9 см у віці 2-4 років. Розмноження у квітні-травні, звичайно в період весняної повені, коли риби збираються великими зграями. Плодючість, в залежності від мов існування, розмірів, маси і віку риб, коливається від 1,4 до 177 тис. ікринок і більше. Ікра клейка, відкладається за один раз. Молодь живиться дрібними безхребетними тваринами і водоростями, дорослі споживають крупнішу рослинну і тваринну їжу.
У більшості водойм плітка використовується як об’єкт аматорського рибальства. Натомість у великих водосховищах, зокрема в дніпровських, вважається цінною промисловою рибою.
Фото – https://www.fishbase.se
Tags: Науковий відділ