Стратегія екополітики
Президент 28 березня підписав Закон “Про Основні засади (Стратегію) екологічної політики України на період до 2030 року”. Минув рівно місяць, як цей законопроект у другому читанні ухвалив парламент.
Над цим документом працювали спеціалісти з різних галузей, як міжнародних, так і українських організацій. Звісно, документ пройшов широке громадське обговорення.
Головні завдання оновленої Стратегії – визначити та систематизувати екологічні виклики та загрози і зменшити у результаті їх кількість. Це стосується і збільшення кількості сонячних електростанцій, і заходів для зменшення забруднення атмосферного повітря та води, і загалом змін в державному управління через запровадження екологічних норм та стандартів.
Аксіома, що лише сучасні екологічні стандарти, інтегровані у всі сфери нашого життя, можуть стабілізувати стан довкілля. Більше того, система, яку ми заклали в оновлену Стратегію, успішно діє у європейських країнах. Беззаперечно, вона має бути апробована в наших реаліях. Це доктрина формування нової екологічної політики.
Чи хтось сумнівається, що успішними будуть у майбутньому тільки ті економіки, які вчасно зуміли перейти до ресурсоефективної, циклічної, низьковуглецевої економіки?
Так, Україні ще багато працювати у цьому напрямку, але якщо ми не будемо робити кроків до «озеленення» національної економіки, то ризикуємо опинитися в аутсайдерах на міжнародних ринках. Нам це точно не потрібно.
Звісно, традиційне питання контролю і втілення подібних документів у повсякденне життя наших громадян: цілі Стратегії державної екологічної політики України можуть переглядатися кожні 5-6 років залежно від ефективності їх впровадження.
Вже з цього зрозуміло, що йдеться про довгострокові завдання. Хотілося б, щоб інституційна пам’ять зберігалася.
Щодо самої Стратегії, то з нею можна ознайомитися на сайті парламенту.
Trackback from your site.