Як військові дії впливають на екосистему національного природного парку “Нижньодніпровський”
Парк є унікальною природною територією, поєднуючи заплавно-дельтові комплекси, плавні, озера, ліси та степові ділянки. До початку повномасштабного вторгнення, тут спостерігався високий рівень біорізноманіття, стабільні природні процеси, тривала активна наукова робота з моніторингу флори, фауни, ґрунтів та різноманітних водних екосистем.
Проте російське вторгнення завдало території Паркy значних збитків і призвело до формування зони екологічної кризи. Бойові дії, окупація (територія парку на лівобережжі області досі під окупацією), замінування, знищення природних комплексів і небезпека пересування унеможливили повноцінну охорону та дослідження природних ресурсів. Значна частина екосистем опинилася під ризиком деградації, а природні зв’язки – під загрозою руйнування.
Руйнування Каховської ГЕС – екологічна точка неповернення.
Підрив греблі у червні 2023 року призвів до осушення плавнів та зміни водного режиму на десятиліття.
Наслідками підриву стали:
– Радикальна зміна гідрологічного балансу ;
– Падіння рівня води стало причиною порушення роботи екосистем, які залежали від щорічних паводків;
– Знищення місць нересту і міграційних коридорів риб;
– Осушення плавнів, мілководь, що були місцем існування безхребетних,земноводних, риб та водоплавних птахів;
– Деградація ґрунтів та утворення піщано-мілистих відкладів.
Через це значно зменшилися популяції риб, птахів та земноводних.
Прямі наслідки військових дій для екосистеми Парку:
1.Пожежі
За весь час війни, починаючи з 2022 року, на території Парку неодноразово виникали пожежі, знищуючи великі масиви лісів та очеретяних заростей. Горіння рослинності призвело до втрати гніздування біотопів птахів, руйнування домівок дрібних ссавців та порушення природних кормових ланцюгів. Пожежі стали однією з причин поширення й інвазивних видів рослин.
2. Порушення кліматичного та ґрунтового режимів
Попри відсутність повноцінних польових робіт, загальна кліматична характеристика 2022-2025 рр. показує: аномально теплі зими, нестійкий сніговий покрив, нетиповість опадів. У поєднанні з воєнними впливами це підсилює ерозію ґрунтів, зниження природної стійкості рослинних угруповань.
3. Забруднення довкілля
Кожен вибух снаряду залишає на землі токсичний слід, є небезпечний для людини та природи. Після активних бойових дій на Херсонщині науковці провели аналіз ґрунтів і на жаль, отримали тривожні результати: території виявилися забрудненими важкими металами та залишкам вибухових речовин. Як показали дослідження, на деяких ділянках виявлено високу концентрацію свинцю, кадмію та ртуті. Після вибухів: тротил, гексоген, які шкодять флорі, фауні та людям. А місця, де були застосовані фосфорні боєприпаси, ґрунти зазнали кислотного ураження, порушенню кислотного балансу. Кожен клаптик землі, зазнавши руйнівного впливу війни, зберігає слід екологічної катастрофи, але небезпечний.
4.Шумовий та стресовий вплив
Авіаудари, вибухи та рух літаків створюють постійний стрес для тварин, особливо водоплавних та хижих птахів, напівводних ссавців. Через шум, у птахів порушується гніздування, поведінка та дезорієнтація.
Флора, що постраждала найбільше
Рослинність Нижнього Дніпра характеризується багатими плавневих і прибережних угруповань. Війна істотно вплинула на: очерет (Phragmites australis) – основний елемент плавнів, що вигорів на великих площах; прибережні вербові та тополеві насадження, які забезпечували укріплення берегів; водні рослини (Potamogeton, ряска Lemna) – значна частина зникла після осушення. Поширення інвазивної аморфи (Amorpha fruticosa) на осушених територіях посилює деградацію екосистем.
Фауна під загрозою
Втрата біотопів та чисельні пожежі особливо боляче вдарили по рідкісних видах тварин. Постраждали місця існування орлана білохвоста, багато з них були знищенні вогнем та вибухами. У складному становищі опинилася й савка, що залежить від спокійних водойм. Значну частину і кормових угідь втратила й жовта чапля.
У критичному стані опинилися також азово-чорноморська шемая та рибець – їхні популяції різко скоротилися через знищення нерестових ділянок і порушення міграційних шляхів. Постраждала і видра річкова: її поселення були зруйновані внаслідок падіння рівня води.
За офіційними даними, з 24 лютого 2022 року до початку жовтня 2025 року загальна оцінка збитків, завданих об’єктам природно-заповідного фонду Херсонської області, перевищує 782 млрд гривень. Ці цифри свідчать про те, що екологічні наслідки мають не лише національний, а й транскордонний характер, і руйнування парку – лише фрагмент значно ширшої екологічної кризи.
Відновлення НПП «Нижньодніпровський» буде довготривалим і водночас складним процесом. Тому необхідні такі заходи, як:
– Відновлення гідрологічного режиму ;
– Проведення рекультивації випалених і осушених територій ;
– Очищення ґрунтів від токсичних речовин;
– Реалізація програм відтворення рідкісних видів ;
– Забезпечення систематичного моніторингу стану флори та фауни.
Підтримка та увага суспільства сьогодні – важливий крок до збереження нашої природної спадщини завтра, і дає значно більше шансів її зберегти.
Оксана Орел,
студентка 4 курсу спеціальності 103 «Науки про Землю» Херсонського державного університету
Tags: виробнича_практика, Екоосвіта, екоцид росії, захист довкілля, наукова діяльність, нппнижньодніпровський