Нерест на Херсонщині: як відновлюються природа у прифронтовій зоні

За спостереженнями херсонських рибоохоронців, у квітні нерест розпочався із затримкою, але загалом проходить задовільно – випадків масової загибелі риби донині не фіксували.

Про це журналістам видання Вгору повідомив головний спеціаліст відділу іхтіології, регулювання рибальства, меліорації та аквакультури Херсонського рибоохоронного патруля Ігор Льовкін.

Температура води у нерестовищах на кінець квітня прогрілася до 10,5°С, однак упродовж місяця коливалася від 7,1°С до 17,6°С. Виміряти, чи достатньо у воді кисню для риби, наразі неможливо через активні бойові дії та нестачу в рибінспекції спеціальних вимірювальних приладів.

За словами Ігоря Льовкіна, риба в нашому регіоні має адаптивний потенціал і добре пристосовується до складних умов після руйнації Каховської ГЕС. І хоча площі для відкладання ікри зменшилися, природне відтворення основних видів риб усе ж таки відбувається.

За спостереженнями херсонських рибоохоронців, у квітні активно нерестилася щука, у сріблястого карася стадії дозрівання коливалися від III стадії до V (активний нерест). На IV підготовчій стадії до нересту були сазани, а лящі лише починали дозрівати. У всіх видів риб самок було більше ніж самців. Співвідношення коливалося від 55% на 45% у лящів, до 65% проти 35% у карасів.

На початку травня щука та плітка вже завершували розмножуватися, сазани й карасі активно готувалися до нересту, а лящі – мали ознаки початкової стадії дозрівання.

Відновлення природи – надзвичайно важливий процес, який зокрема залежить і від людського фактору. Тож не порушуйте нерестової заборони та дотримуйтеся обмежень задля збереження унікальних екосистем Херсонщини!