ГЛЕЧИКИ ЖОВТІ (NUPHAR LUTEA)
Глечики жовті, латаття жовте (Nuphar lutea) – багаторічна водяна трав’яниста рослина родини лататтєвих.
Латинська назва латаття жовтого – «нюфар лютеа» (Nuphar lutea). «Нюфар» походить від арабського слова, яке теж означає «німфа»; «лютеа» – жовта.
Багаторічна водяна рослина з горизонтальним, м’ясистим, грубим, зі слідами відмерлих листків кореневищем, ззовні – жовтувато-зеленим, а всередині – білим. Завдовжки – до 10 м, завтовшки – від 5 до 15 см. Від кореневища відходить чисельне коріння.
Надводне листя – плаваюче, майже шкірясте, серцеподібне, темно-зелене. Підводне – ніжне, з коротшими черешками, напівпрозоре.
Квітки – поодинокі, великі, двостатеві, жовті, запашні, 4-5 см у діаметрі.
Пелюстки – яйцеподібні, знизу – зелені або зеленуваті, зверху – жовті. Квітне – в червні-серпні.
Плід – до 10 см, голий, зелений, гладенький, соковитий, округло-грушоподібний, у вигляді глечика. Звідси й походить назва рослини. На відміну від латаття білого, плоди жовтих глечиків дозрівають над, а не під водою.
Насіння – з повітроносним мішком, завдяки якому розноситься по воді на далекі відстані.
Жовті глечики ростуть в застійних і повільно проточних водоймах – у річках, старицях, озерах. Зазвичай утворюють чагарники, площа яких може досягати кількох гектарів.
Фото – Анастасія Давидова
Tags: Науковий відділ