Екологічний стан пониззя Дніпра досягає критичної позначки
В суботу, 7 липня – День Дніпра. Про проблеми забруднення та шляхи їх вирішення розмовляли в прямому ефірі на радіо «Таврія» директор НПП «Нижньодніпровський» Олексій Чачібая та голова незалежної громадської екологічної ради Херсонщини, член національної екологічної ради України, кандидат хім. наук Григорій Романенко.
Екологічний стан пониззя Дніпра і Дніпровсько-Бузького лиману вже найближчим часом може досягти критичної позначки. Одна з проблем – стічні шахтні води, стихійні сміттєзвалища на берегах поблизу дачних товариств, перетворення Дніпра на болото.
Головною причиною загибелі частини Нижнього Дніпра Григорій Романенко назвав загреблювання водостоку. Саме зарегульованість головної артерії країни стала причиною самоотруєння, замулення (з 1986 року не було паводків), пересихання безлічі невеличких річок (як, наприклад р.Вірьовчина) і перетворення в більшій частині Дніпра на болото. Якщо не зробити певних кроків зі стабілізування ситуації, річка остаточно стане болотом, а Херсонщина – пустелею.
Паводки, водостоки повинні виносити в лиман харчову базу для молюсків. Вони потрапляють у море, стаючи, в свою чергу, кормами для інших гідробіотів. Належного водостоку немає, тому виникають донні відкладення (1-1,5м отруєного гербіцидами, пестицидами, фосфатами мулу). А далі – засолювання.
Як вирішувати цю проблему,ычнихслухайте в аудіозаписі програми «Тема дня» з Тетяною Назаренко за посиланням
Trackback from your site.