Чорне море під час війни: від екологічних втрат до неочікуваних змін

Повномасштабна війна суттєво вплинула на екосистеми Чорного моря та стан морських природоохоронних територій України. За інформацією доктора біологічних наук Віктора Демченка (Інститут морської біології НАН України) під час засідання Президії НАН України, понад 272 тисячі гектарів заповідних морських акваторій нині перебувають під окупацією, а ще близько 460 тисяч гектарів зазнають впливу бойових дій.

Попри складні обставини, Україна залишається одним із лідерів серед чорноморських держав за площею морських природоохоронних зон. Найбільш значущі об’єкти розташовані у північно-західній частині Чорного моря — це НПП «Джарилгацький», Кінбурнська коса, «Білобережжя Святослава» та філофорне поле Зернова, яке є найбільшою морською заповідною територією країни.

За оцінками фахівців, воєнні дії призвели до послаблення охоронного режиму, неконтрольованого використання природних ресурсів і забруднення морських акваторій. Найбільшої шкоди зазнав заказник «Острів Зміїний». У межах Дунайського біосферного заповідника регулярно фіксують випадки нафтового забруднення та затоплення суден. Зокрема, пожежа після атаки безпілотника 2 січня спричинила екологічні збитки, які екоінспекція оцінила у 130 мільярдів гривень.

Водночас науковці відзначають і несподівані позитивні зміни. Через обмеження доступу до морських акваторій зменшився антропогенний тиск, що сприяло відновленню популяцій осетрових видів — білуги, осетра та севрюги. Їх знову фіксують навіть у районах поблизу Запоріжжя та острова Хортиця.

Експерти наголошують: після завершення війни Україні необхідно оновити Морську природоохоронну стратегію, запровадити нові програми відновлення морських екосистем та модернізувати систему оцінки екологічних збитків, окремі положення якої не переглядалися ще з 1986 року.

Джерело: Національна академія наук України