Жилкокрил яйцеподібний (Pterygoneurum ovatum)

Written by редактор Редактор. Posted in Флора

• Жилкокрил яйцеподібний – мох, родич вже знайомої нам синтріхії сільської, оскільки належить до тієї ж самої родини – Поттієві (Pottiaceae). Загальна територія поширення жилкокрила яйцеподібного охоплює всю Америку, Європу, Азію, Північну Африку, і навіть острова Антарктики! Таке розповсюдження пов’язане з тим, що жилкокрил є мохом-ефемером. Його коротке, але бурхливе життя – проростання спори, формування стебел та листочків, розвиток спорогону, дозрівання спор, спороношення, і нарешті, засихання рослини – вкладається в два-три тижні. Цьому моху для проходження повного оберту життєвого циклу вистачає і короткого антарктичного літа, і дощового сезону в пустелі, і теплої зимової відлиги в степу. Можливо, саме тому в Нацпарку на жилкокрил яйцеподібний найчастіше можна натрапити пізньої осені або рано навесні. Місцем зростання цього моху є різноманітні відкриті грунти, особливо глинисті та вапнисті.
• Росте мох низенькими нещільними дернинками 1-3 мм заввишки, що ледь виступають над грунтом. Листочки складені в бруньку, обернено-яйцеподібні, з жилкою, що виступає дуже довгим прозорим волоском. На черевному (оберненому вгору) боці листка вздовж жилки формуються 2-6 поздовжніх пластинчастих вирости, схожих на крила. Саме така особливість будови визначила родову назву – «жилкокрил».
• Майже на кожному стебельці цього моху в дернинці закладається спорогон на прямій тонкій ніжці, що виростає у невеличку овальну коробочку, закриту кришечкою з довгим косим дзьобиком та клобукоподібним ковпачком. Спор утворюється дуже багато.
• Світлолюбний мох, який здатен переносити посуху, але віддає перевагу ділянкам грунту з достатнім зволоженням, через що віднесений до групи мезоксерофітів. Зростає на грунті в степах, на степових схилах балок, на вкритих грунтом вапнякових скелях, лесових і глинистих відслоненнях. Трапляється на узбіччях степових стежок та в насадженнях багаторічних культур. У молодих рослин листочки яскраво-зелені, спорогони – жовті; при дозріванні спор коробочки темніють, а вся дернинка набуває сріблястого кольору, бо стають помітними численні листкові волоски.
• Жилкокрил яйцеподібний добре протидіє посушливому клімату та антропогенному навантаженню, оскільки здатен дуже швидко відновити порушену популяцію. Однак при надмірному витоптувані чи систематичному вигоранні зникає.

Tags: Загороднюк Наталія