• Головна
  • Про нас
    • Мета створення та завдання парку
    • Офіційні документи
    • Зонування територій парку
    • Керівництво
  • Діяльність парку
    • Служба охорони
    • Науково-дослідна робота
      • Науково-технічна рада
      • Наукові куратори
      • Наукові праці
      • Експедиційні виїзди
    • Рекреація
      • Туристичні маршрути
      • Корисна інформація для туристів
    • Екоосвіта
  • Гордість парку
    • Боброве озеро
    • Дніпровська “Гілея”
      • Паспорт маршруту “Дніпровська Гілея”
    • Флора
      • Рідкісні види
      • Вищі судинні рослини
      • Мохи
      • Лишайники
      • Гриби
    • Фауна
      • Рідкісні види.
      • Риби
      • Земноводні
      • Плазуни
      • Птахи
      • Ссавці
      • Комахи
      • Молюски
      • Павукоподібні
    • Водні об’єкти
      • Каховські джерела
      • Степові водоспади
    • Геологічні об’єкти
      • Херсонські “гори”
    • Історико-культурні пам’ятки
      • Фортеця Тягин
      • Аджигольський маяк
      • Дозорна вежа
  • Галерея
    • Відеоматеріали
    • Фотогалерея
  • Бібліотека
    • Флора
    • Фауна
    • Наука
    • Екоосвіта
    • Рекреація
    • Охорона
    • Новини
  • Контакти
  • Пошук
08 Гру2021

Жовна сива (Picus canus)

Written by Ірина. Posted in Фауна

Вид  — Жовна сива (Picus canus)

Родина – Дятлові

Ряд – Дятлоподібні

На території України ареал сивої жовни охоплює лісову і лісостепову смугу, крім високогір’я Карпат, північ степової смуги, а також Придунайський регіон і заплаву Нижнього Дніпра. Сива жовна полюбляє не дуже густі ліси з відкритими ділянками – невеликі гайки, заплавні ліси, плодові сади та парки. У суцільному лісі оселяється біля галявин і просік. Трапляється і на повністю відкритій місцевості, але тільки поблизу лісових масивів. В горах населяє світлі листяні і хвойні ліси з переважанням дуба, вільхи, сосни.

До розмноження приступають на другий рік життя. Перші шлюбні вигуки самця в м’які зими можна почути вже починаючи з кінця січня, хоча свого апогею вони досягають у другій половині лютого та на початку березня. Активне токування триває до кінця квітня, іноді у травні. До утворення пари сиві жовни поводяться дуже рухливо, перелітаючи з одного району в інший. Це пов’язано з відносною рідкісністю виду – уподобавши ділянку, самець нерідко залишає її, якщо на його крик не відгукується самка. Навпаки, як тільки пара формується, птахи припиняють кочувати і тримаються остаточно обраної території. Співаючий самець зазвичай сидить на верхніх сухих сучках якогось великого дерева, найчастіше його можна почути з ранку. Крім співу, він іноді видає коротку барабанну дріб. Під час залицяння птах з гучним ляскотом крил приземляється біля партнера або обраного місця для гнізда. Іноді самець ритуально годує самку. Гніздо сива жовна облаштовує в дуплі на висоті 1,5-8 м від поверхні землі. Зазвичай обирає для цього листяне дерево з м’якою деревиною – клен, осику, вільху чорну, березу, іноді мертве або зіпсоване грибком. На будівництво витрачається від 9-ї до 20-й доби, а до роботи стає й самець і самка. Льоток має форму вертикально витягнутого овалу. Додаткова гніздова вистилка відсутня, однак на дні завжди є шар подрібненої гнилої деревини. Розмір кладки 7-9 яєць. Насиджують обидва птаха, причому вночі і більшу частину дня сидить самець. У цей період птахи мовчазні і поводяться потайливо. Пташенята з’являються на світ через 14-17 днів після відкладання останнього яйця. Обоє батьків в рівній мірі вигодовують нащадків. Через 23-27 днів підрослі пташенята стають на крило, проте ще до середини літа кочують разом з батьками, після чого розсіюються.

Жовна сива звичайний, місцями нечисленний вид заплави Нижнього Дніпра. Гніздиться в розріджених лісових масивах, у дуплах дерев. За матеріалами досліджень період гніздування в заплаві нижнього Дніпра триває в травні місяці. Уперше гніздування цього виду в заплаві Дніпра встановив орнітолог В. С. Петров в 1949 році Так, ним було знайдено жиле гніздо в заплавному лісі в околицях Херсону. У Кінсько-Базавлукських плавнях 15.V.1953 року О. Б. Кістяківським (1957) був здобутий птах із насідною плямою. На підставі цих зустрічей можна припустити, що до другої половини XX ст. жовна сива в заплаві Нижнього Дніпра мала статус дуже рідкісного гніздового виду.

В останні ж десятиліття в регіоні досліджень простежується зростання чисельності виду. Однією з основних причин цього процесу є старіння штучних лісових насаджень, як основного «джерела» розселення птахів. За результатами наших обліків швидке зростання чисельності виду почало простежуватися із середини 1990-х рр., а найбільш активна фаза c 2005 р. Так, у 2000–2004 рр. на маршрутних обліках у заплавних лісах пониззя Дніпра щільність гніздових птахів становила менше 0,5 пар/10 га., а у 2010–2017 рр. вже склала 2,0–4,5 пар/10 га.

Tags: Віктор Бусел, Науковий відділ

Trackback from your site.

Мапа території НПП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ

Флора

  • ВОДНИК ГІПНОПОДІБНИЙ (FONTINALIS HYPNOIDES)

    ВОДНИК ГІПНОПОДІБНИЙ (FONTINALIS HYPNOIDES)

    Водник гіпноподібний (Fontіnalis hypnoides) – представник невеликої родини Водникові (Fontanalaceae), …Далі
  • ТЮЛЬПАН ШРЕНКА (TULIPA SCHRENKII)

    ТЮЛЬПАН ШРЕНКА (TULIPA SCHRENKII)

    Тюльпан Шренка (Tulipa schrenkii) – вид багаторічних рослин родини лілійних. …Далі
  • СКЛАДКОПРОДИХ ЧЕРЕПИЧАСТИЙ (PTYCHOSTOMUM IMBRICATULUM)

    СКЛАДКОПРОДИХ ЧЕРЕПИЧАСТИЙ (PTYCHOSTOMUM IMBRICATULUM)

    Складкопродих черепичастий (Ptychostomum imbricatulum), відомий раніше як брій дернистий (Bryum …Далі
  • ШКРЕБНИЦЯ СПЛЮЩЕНА (RADULA COMPLANATA)

    ШКРЕБНИЦЯ СПЛЮЩЕНА (RADULA COMPLANATA)

    Шкребниця сплющена, вона ж радуля сплющена, – печіночний мох з …Далі
  • ЗОЛОТОЛИСНИК ШОВКОВИСТИЙ  (HOMALOTHECIUM SERISEUM)

    ЗОЛОТОЛИСНИК ШОВКОВИСТИЙ (HOMALOTHECIUM SERISEUM)

    В бріофлорі НПП «Нижньодніпровський» золотолисник шовковистий представляє родину Брахітецієві (Brachytheciaceae). …Далі

Фауна

  • КРАСНОПІРКА ЗВИЧАЙНА (SCARDINIUS ERYTHROPHTHALMUS)

    КРАСНОПІРКА ЗВИЧАЙНА (SCARDINIUS ERYTHROPHTHALMUS)

    Сьогодні розповімо про Краснопірку звичайну (Scardinius erythrophthalmus). В Україні вид …Далі
  • Всесвітній день мігруючих птахів

    Всесвітній день мігруючих птахів

    Двічі на рік природозахисники відзначають Всесвітній день мігруючих птахів, який …Далі
  • ПЛІТКА ЗВИЧАЙНА (RUTILUS RUTILUS)

    ПЛІТКА ЗВИЧАЙНА (RUTILUS RUTILUS)

    Сьогодні розповімо про Плітку звичайну (Rutilus rutilus). Вид широко поширений …Далі
  • ДРЕЙСЕНА РІЧКОВА (DREISSENA POLYMORPHA)

    ДРЕЙСЕНА РІЧКОВА (DREISSENA POLYMORPHA)

    Дрейсена річкова – невеликий прісноводний молюск з класу двостулкових (Bivalvia). …Далі
  • ЖИВОРОДКА РІЧКОВА (VIVIPARUS VIVIPARUS)

    ЖИВОРОДКА РІЧКОВА (VIVIPARUS VIVIPARUS)

    Живородка річкова – крупний прісноводний молюск, представник класу черевоногих (Gastropoda). …Далі

Охорона

  • Окупанти знищують перлину українського довкілля – Кінбурнський півострів

    Окупанти знищують перлину українського довкілля – Кінбурнський півострів

    Через пожежі на території Кінбурнського півострову постраждали до 4 мільйонів …Далі
  • Війна не відміняє заборони на вилов риби на території парку «Нижньодніпровський»

    Війна не відміняє заборони на вилов риби на території парку «Нижньодніпровський»

    Водна поліція Херсонщини запобігла незаконному вилову риби та раків у …Далі
  • Рейд 22 лютого, Тягинське відділення

    Рейд 22 лютого, Тягинське відділення

    22 лютого 2022 року співробітниками Тягинського відділення разом з відділом …Далі
  • Рейд 10 лютого, Олешківське відділення

    Рейд 10 лютого, Олешківське відділення

    10 лютого 2022 року співробітниками Олешківського відділення Парку спільно з …Далі
  • Затримано правопорушнка (рейд 27 січня, Тягинське відділення)

    Затримано правопорушнка (рейд 27 січня, Тягинське відділення)

    27 січня 2022 року співробітниками Тягинського відділення Парку в ході …Далі

Останні новини

  • ВОДНИК ГІПНОПОДІБНИЙ (FONTINALIS HYPNOIDES) 26.05.2023
  • Міжнародний день біологічного різноманіття: від угоди – до реальних дій. 23.05.2023
  • КРАСНОПІРКА ЗВИЧАЙНА (SCARDINIUS ERYTHROPHTHALMUS) 19.05.2023
  • Всесвітній день мігруючих птахів 13.05.2023
  • Всесвітній день мігруючих птахів: дбаємо про водні угіддя. 12.05.2023
  • Головна
  • Про нас
    • Мета створення та завдання парку
    • Офіційні документи
    • Зонування територій парку
    • Керівництво
  • Діяльність парку
    • Служба охорони
    • Науково-дослідна робота
      • Науково-технічна рада
      • Наукові куратори
      • Наукові праці
      • Експедиційні виїзди
    • Рекреація
      • Туристичні маршрути
      • Корисна інформація для туристів
    • Екоосвіта
  • Гордість парку
    • Боброве озеро
    • Дніпровська “Гілея”
      • Паспорт маршруту “Дніпровська Гілея”
    • Флора
      • Рідкісні види
      • Вищі судинні рослини
      • Мохи
      • Лишайники
      • Гриби
    • Фауна
      • Рідкісні види.
      • Риби
      • Земноводні
      • Плазуни
      • Птахи
      • Ссавці
      • Комахи
      • Молюски
      • Павукоподібні
    • Водні об’єкти
      • Каховські джерела
      • Степові водоспади
    • Геологічні об’єкти
      • Херсонські “гори”
    • Історико-культурні пам’ятки
      • Фортеця Тягин
      • Аджигольський маяк
      • Дозорна вежа
  • Галерея
    • Відеоматеріали
    • Фотогалерея
  • Бібліотека
    • Флора
    • Фауна
    • Наука
    • Екоосвіта
    • Рекреація
    • Охорона
    • Новини
  • Контакти