Голка пухлощока (Syngnathus nigrolineatus)
В межах України вид поширений у прибережних солонуватих і прісних водах басейнів Чорного і Азовського морів, зокрема у лиманах, пригирлових і гирлових ділянках річок, звідки заходить у зв’язані з морем водойми і ріки (пониззя Дунаю, Дністра, Південного Бугу), в Дніпрі зустрічається в усіх водосховищах, відзначається у Сіверському Дінці.
Найбільша довжина тіла може сягати понад 20 см, а маса 3 г. Тіло довге, низьке, не стиснуте з боків, шорстке, з добре вираженими гранями. Довжина рила звичайно складає 34-53 % довжини голови, висота рила вкладеться в його довжину 4-6,1 (3,3-7,8) рази. Забарвлення мінливе. Загальний фон від темно-сірого, зеленкуватого, коричнюватого, буруватого, червоно-бурого до зовсім чорного, черево білувате.
Живе в прибережній зоні, переважно на мілководдях до 0,5-2 м, може зустрічатися до глибини 10-15 м, у місцях із мулистим, піщаним, черепашковим або кам’янистим ґрунтом і з густою підводною рослинністю, де тримається поодинці або невеликими групами в товщі води або частіше в придонних шарах. Дуже витривала по відношенню до води з різною солоністю. Статевої зрілості досягає на 2-3-му роках життя при довжині тіла близько 7 см. Розмноження відбувається з квітня до вересня, найінтенсивніше в червні-липні, звичайно серед заростів рослинності на глибинах до 1 м. Плодючість може становити до 200 ікринок. Ікра відкладається кількома порціями. Живиться дрібними і середніми за розмірами ракоподібними, личинками комах тощо, а також ікрою риб, зрідка й водоростями.
Промислового значення не має. Найчисленніша серед інших морських голок. Занесена до списків Бернської конвенції і МСОП.
Фото https://uk.wikipedia.org
Tags: Демченко Наталія