Цей день відзначають з метою привернення уваги до проблем, пов’язаних зі зменшенням популяції дельфінів та зміною середовища їх існування, що викликані людською діяльністю, зокрема забрудненням океанів, браконьєрством, риболовлею, кліматичними змінами та військовими діями, а також ракетними ударами по морських територіях.

Цей день має на меті привернути увагу до проблем існування морських ссавців. Мільйони дельфінів по всьому світі утримуються в умовах неволі – дельфінаріях та акваріумах. І це при тому, що тривалість життя ссавців у природних умовах – до 25 років, в умовах неволі – лише до 7 років!

Чи має тварина права? Чи існує відповідальність за тримання тварин в неволі? Чи передбачена відповідальність за жорстоке поводження з тваринами? Всі ці питання гостро стоять у суспільстві.

Ця екологічна дата нагадує людству про відповідальність перед природою та планетою. Саме в цей день 1972 року у Стокгольмі відкрилася Конференція ООН з проблем довкілля. В результаті цієї Конференції була створена Програма ООН з довкілля (ЮНЕП).

У заході взяли участь студенти 1-го курсу біологічних спеціальностей Херсонського державного університету.

 Екоосвітянка Парку Юлія Бондар та науковиця Катерина Орлова-Гудім розповіли першокурсникам про глобальні екологічні проблеми та причини скорочення популяцій представників флори та фауни.

Екоосвітянка НПП “Нижньодніпровський” Юлія Бондар разом із вчителем біології Ольгою Демченко провели для учнів 10-го класу Херсонської загальноосвітньої школи №32 еколого-просвітницьких захід, присвячений Міжнародному дню захисту клімату.

Онлайн-захід провели для студентів 1-го курсу біологічних спеціальностей Херсонського державного університету.

Екоосвітянка Парку Юлія Бондар та науковиця Катерина Орлова-Гудім розповіли молоді про глобальні екологічні проблеми та шляхи їх вирішення.

Під час заняття діти ознайомилися із різноманіттям флори та фауни світу, України та Херсонської області, а також обговорили загрози для біорізноманіття, які створила людина у довкіллі. Йшлося про вирубування лісів, загачування русел, розорювання степових та лучних ділянок природної рослинності, неконтрольоване використання добрив та пестицидів, висушування болотних комплексів, нерегульований випас домашніх тварин, появу чужорідних, агресивних видів з інших екосистем та їх подальше неконтрольоване розмноження.