В День екоосвіти презентували інтерпретацію
26 січня – День екологічної освіти
З такої нагоди напередодні, Тетяною Крючковою, начальником еко-освітнього відділу НПП «Нижньодніпровський», яка пройшла навчання з «Організації екскурсійної діяльності за методикою «Інтерпретації природи», було проведено важливу презентацію для освітян, відповідальних за екологічне виховання херсонських школярів.
Виступ проходив на семінарі, присвяченому підготовці до міського етапу Всеукраїнського конкурсу «Земля – наш спільний дім». Вчителі – першочергові джерела, які потім наповнять знаннями своїх вихованців, уважно прислухалися до виступу гостя семінару кандидата сільськогосподарських наук, доцента ХДАУ, Віталія Пічури. Насправді після виступу всі присутні ще раз усвідомили, яка страшна катастрофа загрожує нашій області через розораність земель, невідповідне, а в деяких випадках, безглузде користування ними, через знищення лісосмуг, жахливу застарілість зрошувальних систем. І це неповний перелік тих негараздів, які ми залишаємо нашим дітям у спадок. Робота вчителя-еколога стає в наш час просто спасінням утопаючого від неминучої екологічної катастрофи. Бо донести дітям справжню цінність того ж самого лісу, де ми з вами гуляли з малечку, а нашим онукам не доведеться через знищення останніх, справа найвіповідальніша.
Інтерпретація Тетяни Крючкової пройшла на «ура». Завдяки цьому новому методу подання інформації і знань задіюються майже всі почуття людини (через музику – слух, через речі-маркери – зір та дотик). Зелені паперові ялинки на сірниках в руках вчителів стали лісом, куди всі, заплющивши очі, перенеслися в своїй уяві завдяки звукам щебетання птахів та шурхоту соснових голок під ногами. А потім – ліс «вирубано»! Зламавши сірники ведуча подала дію-приклад, і всі учасники зніяковіли від того, що лісу більше немає. Вчителі йшли за думкою інтерпретатора, проводячи звичайною ниткою «гирло річки», стаючи в своїй уяві власниками прибережних ділянок, яким, доречі, загрожує затоплення. Бо невдовзі планується будова другої ГЕС на Дніпрі. Через такий дотик-звук-маркер, які використовуються в інтерпретації, людина-учасник не просто пасивний слухач інформації (як раніше традиційно подавали екскурсоводи). Вона – дієва особа вистави під назвою «Моє рідне місто», «Наша річка», «Чудовий ліс» чи інша тема. Витрат на цю постанову обмаль, а включаючи почуття людини, всі важливі знання, цінна інформація відразу надихає на роздуми, на сердечне сприйняття, на дії. Сподіваємось, що участь в інтерпретації надихне вчителів, в свою чергу, передати запал натхнення учням для втілення цікавих конкурсних програм.
Trackback from your site.