• Головна
  • Про нас
    • Мета створення та завдання парку
    • Офіційні документи
    • Зонування територій парку
    • Керівництво
  • Діяльність парку
    • Служба охорони
    • Науково-дослідна робота
      • Науково-технічна рада
      • Наукові куратори
      • Наукові праці
      • Експедиційні виїзди
    • Рекреація
      • Туристичні маршрути
      • Корисна інформація для туристів
    • Екоосвіта
  • Гордість парку
    • Боброве озеро
    • Дніпровська “Гілея”
      • Паспорт маршруту “Дніпровська Гілея”
    • Флора
      • Рідкісні види
      • Вищі судинні рослини
      • Мохи
      • Лишайники
      • Гриби
    • Фауна
      • Рідкісні види.
      • Риби
      • Земноводні
      • Плазуни
      • Птахи
      • Ссавці
      • Комахи
      • Молюски
      • Павукоподібні
    • Водні об’єкти
      • Каховські джерела
      • Степові водоспади
    • Геологічні об’єкти
      • Херсонські “гори”
    • Історико-культурні пам’ятки
      • Фортеця Тягин
      • Аджигольський маяк
      • Дозорна вежа
  • Галерея
    • Відеоматеріали
    • Фотогалерея
  • Бібліотека
    • Флора
    • Фауна
    • Наука
    • Екоосвіта
    • Рекреація
    • Охорона
    • Новини
  • Контакти
  • Пошук
11 Лют2019

Про важливість водно-болотних угідь

Written by Ірина. Posted in Новини

За 35 років частота природних катастроф у всьому світі збільшилася удвічі і 90% цих катастроф пов’язані з водою стихією.


А у найближчому майбутньому за прогнозами будуть навіть більш екстремальні погодні явища. Але водно-болотні угіддя відіграють важливу роль у пом’якшенні наслідків викидів парникових газів і відповідних змін клімату.


Узбережжя водно-болотних угідь є бар’єрами від екстремальних погодних умов. Прибережні водно-болотні угіддя, такі як солоні болота, мангрові ліси, зарості водоростей та коралові рифи, діють як амортизатори. Вони зменшують інтенсивність впливу штормових хвиль та цунамі, захищаючи 60% людства, що живуть та працюють уздовж узбережжя, від підтоплень, втрати майна і життя. Водно-болотні угіддя є природним поглиначем та накопичувачем вуглецю

ВБУ поглинають вуглець


При осушенні водно-болотних угідь або випалюванні їх рослинності, водно-болотні угіддя перетворюються з вуглецевого сховища на джерело вуглецю. Викиди CO 2 з осушених та спалених торф’яників дорівнюють 10% усіх викидів від спалення викопного палива за рік.
Стратегії, спрямовані на вирішення проблем зміни клімату, повинні включати ощадливе використання водно-болотних угідь. За період з 1970 року по теперішній час ми вже втратили 35% угідь.
Спільноти, народи та уряди мають працювати спільно задля захисту цих надзвичайних екосистем, що допоможе нам оговтатися, підготуватися та упоратися з наслідками зміни клімату.

Ми не повинні осушувати водно-болотні угіддя
Ми маємо зберігати та відновлювати наші водно-болотні угіддя.

Водно-болотні угіддя зменшують повені та запобігають посухам
Внутрішні водно-болотні угіддя, такі як заплави, річки, озера та болота, функціонують як губки, абсорбуючи та накопичуючи надлишок опадів та зменшуючи паводкові хвилі. Впродовж засушливих сезонів в аридних кліматичних умовах, водно-болотні угіддя вивільняють накопичену воду, затримуючи початок посухи, і загалом мінімізують водний дефіцит.
Торф’яники, мангрові ліси та морські водорості накопичують велику кількіст вуглецю. Торф’яники вкривають лише 3% земної поверхні, але зберігають приблизно 30% всього вуглецю на планеті – в два рази більше, ніж всі ліси світу разом узяті. Водно-болотні угіддя є найбільш ефективними накопичувачами вуглецю на Землі.

Водно-болотні угіддя допоможуть нам оговтатися, підгодуватися та впоратися із впливом змін клімату.
Відтворення мангрових лісів у західній Африці дає безліч переваг. Найбільший проект по відтворенню мангрових лісів ведеться в Казамансі та регіоні Салума у Сенегалі. Метою проекту є висадження 79 мільйонів мангрових дерев на більш ніж 10 тис. гектарах, що допоможе відновити 45 тис. гектарів, які було втрачено з 1970-х років.
Разом з відновленням цих угідь прибережні райони отримають буфер проти штормів – тут будуть зростати рисові поля, додатково продукуватися 18 тис. тонн риби щорічно, протягом 20 років тут накопичиться 500 тис. тонн СО 2 , 350 місцевих селищ і 200 тис. людей будуть залучені до цих процесів і захищені від негативних наслідків впливу змін клімату.
Північно-Балтійські торфовища поглинають вуглець На сьогодні інтенсивно відтворюються Північно-Балтійські торфовища і наразі більш ніж 20 тис. гектар вже відтворені. Ініціатива є частиною обов’язків Ради міністрів Північних країн «захищати торфовища задля регуляції змін клімату». Представництва Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії та Швеції працюють у напрямку відновлення 45% торфовищ у країнах Півночі та Прибалтики, які було осушено, і призвело до майже 25% загальної кількості щорічних викидів CO 2 . Відновлені, торф’яники повернуться до накопичування вуглецю і більше не будуть джерелами його викидів, що допоможе зменшити рівень парникових газів в атмосфері.
Коралові рифи Південно-Східної Азії зменшують вплив цунамі Оскільки коралові рифи помирають в результаті підвищення температури та кислотності океанічних вод і шкоди, безпосередньо заподіяної людською діяльністю, з огляду на наслідки цунамі в Індійському океані у 2004 році важливість коралових рифів для місцевого населення не може більше ігноруватися. У Хіккадуві, Шрі-Ланка, де морські коралові рифи захищені як національний парк, катастрофічні наслідки поширилися тільки на 50 метрів углиб суші. У Пералії, де коралові рифи були деградовані, катастрофа поширилася на 1,5 км вглиб суші.
Сучасні дослідження підтверджують, що порівняно з мертвими кораловими рифами, здорові рифи збільшують рівень захисту населення від небезпечних явищ, таких як цунамі, у 2 рази. Водно-болотні угіддя захищають узбережжя Північної Америки від екстремальних погодних умов У 2012 році ураган Сенді врізався у східне узбережжя Сполучених Штатів, заподіявши шкоду у 24 штатах. Якщо б не прибережні водно-болотні угіддя – катастрофічні наслідки були б ще більшими. Сучасні дослідження показали, що прибережні водно-болотні угіддя на північному сході США запобігли шкоді від повеней впродовж дії урагану Сенді на суму до $ 625 мільйонів доларів, знизили збитки на 22% у половині постраждалих районів та на 30% у інших місцях. Інтенсивність, частота та тривалість Північноатлантичних ураганів збільшилися з початку 1980-х і тому захист 50% водно-болотних угідь США залишається обов’язковим.

Trackback from your site.

Мапа території НПП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ

Флора

  • ШКРЕБНИЦЯ СПЛЮЩЕНА (RADULA COMPLANATA)

    ШКРЕБНИЦЯ СПЛЮЩЕНА (RADULA COMPLANATA)

    Шкребниця сплющена, вона ж радуля сплющена, – печіночний мох з …Далі
  • ЗОЛОТОЛИСНИК ШОВКОВИСТИЙ  (HOMALOTHECIUM SERISEUM)

    ЗОЛОТОЛИСНИК ШОВКОВИСТИЙ (HOMALOTHECIUM SERISEUM)

    В бріофлорі НПП «Нижньодніпровський» золотолисник шовковистий представляє родину Брахітецієві (Brachytheciaceae). …Далі
  • СКАЖЕНИЙ ОГІРОК (ECBALLIUM ELATERIUM)

    СКАЖЕНИЙ ОГІРОК (ECBALLIUM ELATERIUM)

    Огірок-пирскач, скажений огірок (Ecballium) – рід багаторічних трав’янистих рослин родини …Далі
  • СКАБІОЗА БЛІДО-ЖОВТА (SCABIOSA OCHROLEUCA)

    СКАБІОЗА БЛІДО-ЖОВТА (SCABIOSA OCHROLEUCA)

    Коростянка блідо-жовта, скабіоза блідо-жовта (Scabiosa ochroleuca) – вид рослин з …Далі
  • ВОЛОШКА САЛОНІКСЬКА (CENTAUREA SALONITANA)

    ВОЛОШКА САЛОНІКСЬКА (CENTAUREA SALONITANA)

    Волошка салонікська (Centaurea salonitana) – вид рослин з родини айстрових …Далі

Фауна

  • ЖИВОРОДКА РІЧКОВА (VIVIPARUS VIVIPARUS)

    ЖИВОРОДКА РІЧКОВА (VIVIPARUS VIVIPARUS)

    Живородка річкова – крупний прісноводний молюск, представник класу черевоногих (Gastropoda). …Далі
  • ЧЕБАЧОК АМУРСЬКИЙ (PSEUDORASBORA PARVA)

    ЧЕБАЧОК АМУРСЬКИЙ (PSEUDORASBORA PARVA)

    Сьогодні розповімо про Чебачка амурського (Pseudorasbora parva). В сучасний період …Далі
  • Осетр європеймський(Acipenser sturio Linnaeus)

    Осетр європеймський(Acipenser sturio Linnaeus)

    Статус: зниклий вид. День пам’яті втрачених видів, який відзначається 30 …Далі
  • ТОВСТОЛОБ СТРОКАТИЙ (ARISTICHTHYS NOBILIS)

    ТОВСТОЛОБ СТРОКАТИЙ (ARISTICHTHYS NOBILIS)

    Сьогодні розповімо про Товстолоба строкатого (Aristichthys nobilis). В сучасний період …Далі
  • ХІРОНОМІДИ або КОМАРІ-ДЗВІНЦІ (CHIRONOMIDAE)

    ХІРОНОМІДИ або КОМАРІ-ДЗВІНЦІ (CHIRONOMIDAE)

    Хірономіди або комарі-дзвінці – всесвітньо розповсюджена родина двокрилих комах. Найбільш …Далі

Охорона

  • Рейд 22 лютого, Тягинське відділення

    Рейд 22 лютого, Тягинське відділення

    22 лютого 2022 року співробітниками Тягинського відділення разом з відділом …Далі
  • Рейд 10 лютого, Олешківське відділення

    Рейд 10 лютого, Олешківське відділення

    10 лютого 2022 року співробітниками Олешківського відділення Парку спільно з …Далі
  • Затримано правопорушнка (рейд 27 січня, Тягинське відділення)

    Затримано правопорушнка (рейд 27 січня, Тягинське відділення)

    27 січня 2022 року співробітниками Тягинського відділення Парку в ході …Далі
  • Рейд 11 січня

    Рейд 11 січня

    11 січня 2022 року співробітниками  Олешківського відділення Парку разом з …Далі
  • Рейд 09 січня 2022 року, Білозерське відділення

    Рейд 09 січня 2022 року, Білозерське відділення

    09 січня 2022 року співробітникам Білозерського відділення Парку в ході …Далі

Останні новини

  • Окопні свічки для ЗСУ 06.03.2023
  • Всесвітній день дикої природи – у партнерстві за збереження унікального тваринного світу.🐾 03.03.2023
  • ЖИВОРОДКА РІЧКОВА (VIVIPARUS VIVIPARUS) 25.02.2023
  • Нові знання та ще й подарунки! 14.02.2023
  • Весь лютий під гаслом: Святкуймо Всесвітній день водно-болотних угідь! 03.02.2023
  • Головна
  • Про нас
    • Мета створення та завдання парку
    • Офіційні документи
    • Зонування територій парку
    • Керівництво
  • Діяльність парку
    • Служба охорони
    • Науково-дослідна робота
      • Науково-технічна рада
      • Наукові куратори
      • Наукові праці
      • Експедиційні виїзди
    • Рекреація
      • Туристичні маршрути
      • Корисна інформація для туристів
    • Екоосвіта
  • Гордість парку
    • Боброве озеро
    • Дніпровська “Гілея”
      • Паспорт маршруту “Дніпровська Гілея”
    • Флора
      • Рідкісні види
      • Вищі судинні рослини
      • Мохи
      • Лишайники
      • Гриби
    • Фауна
      • Рідкісні види.
      • Риби
      • Земноводні
      • Плазуни
      • Птахи
      • Ссавці
      • Комахи
      • Молюски
      • Павукоподібні
    • Водні об’єкти
      • Каховські джерела
      • Степові водоспади
    • Геологічні об’єкти
      • Херсонські “гори”
    • Історико-культурні пам’ятки
      • Фортеця Тягин
      • Аджигольський маяк
      • Дозорна вежа
  • Галерея
    • Відеоматеріали
    • Фотогалерея
  • Бібліотека
    • Флора
    • Фауна
    • Наука
    • Екоосвіта
    • Рекреація
    • Охорона
    • Новини
  • Контакти