• Головна
  • Про нас
    • Мета створення та завдання парку
    • Офіційні документи
    • Зонування територій парку
    • Керівництво
  • Діяльність парку
    • Служба охорони
    • Науково-дослідна робота
      • Науково-технічна рада
      • Наукові куратори
      • Наукові праці
      • Експедиційні виїзди
    • Рекреація
      • Туристичні маршрути
      • Корисна інформація для туристів
    • Екоосвіта
  • Гордість парку
    • Боброве озеро
    • Дніпровська “Гілея”
      • Паспорт маршруту “Дніпровська Гілея”
    • Флора
      • Рідкісні види
      • Вищі судинні рослини
      • Мохи
      • Лишайники
      • Гриби
    • Фауна
      • Рідкісні види.
      • Риби
      • Земноводні
      • Плазуни
      • Птахи
      • Ссавці
      • Комахи
      • Молюски
      • Павукоподібні
    • Водні об’єкти
      • Каховські джерела
      • Степові водоспади
    • Геологічні об’єкти
      • Херсонські “гори”
    • Історико-культурні пам’ятки
      • Фортеця Тягин
      • Аджигольський маяк
      • Дозорна вежа
  • Галерея
    • Відеоматеріали
    • Фотогалерея
  • Бібліотека
    • Флора
    • Фауна
    • Наука
    • Екоосвіта
    • Рекреація
    • Охорона
    • Новини
  • Контакти
  • Пошук
11 Лют2019

Про важливість водно-болотних угідь

Written by Ірина. Posted in Новини

За 35 років частота природних катастроф у всьому світі збільшилася удвічі і 90% цих катастроф пов’язані з водою стихією.


А у найближчому майбутньому за прогнозами будуть навіть більш екстремальні погодні явища. Але водно-болотні угіддя відіграють важливу роль у пом’якшенні наслідків викидів парникових газів і відповідних змін клімату.


Узбережжя водно-болотних угідь є бар’єрами від екстремальних погодних умов. Прибережні водно-болотні угіддя, такі як солоні болота, мангрові ліси, зарості водоростей та коралові рифи, діють як амортизатори. Вони зменшують інтенсивність впливу штормових хвиль та цунамі, захищаючи 60% людства, що живуть та працюють уздовж узбережжя, від підтоплень, втрати майна і життя. Водно-болотні угіддя є природним поглиначем та накопичувачем вуглецю

ВБУ поглинають вуглець


При осушенні водно-болотних угідь або випалюванні їх рослинності, водно-болотні угіддя перетворюються з вуглецевого сховища на джерело вуглецю. Викиди CO 2 з осушених та спалених торф’яників дорівнюють 10% усіх викидів від спалення викопного палива за рік.
Стратегії, спрямовані на вирішення проблем зміни клімату, повинні включати ощадливе використання водно-болотних угідь. За період з 1970 року по теперішній час ми вже втратили 35% угідь.
Спільноти, народи та уряди мають працювати спільно задля захисту цих надзвичайних екосистем, що допоможе нам оговтатися, підготуватися та упоратися з наслідками зміни клімату.

Ми не повинні осушувати водно-болотні угіддя
Ми маємо зберігати та відновлювати наші водно-болотні угіддя.

Водно-болотні угіддя зменшують повені та запобігають посухам
Внутрішні водно-болотні угіддя, такі як заплави, річки, озера та болота, функціонують як губки, абсорбуючи та накопичуючи надлишок опадів та зменшуючи паводкові хвилі. Впродовж засушливих сезонів в аридних кліматичних умовах, водно-болотні угіддя вивільняють накопичену воду, затримуючи початок посухи, і загалом мінімізують водний дефіцит.
Торф’яники, мангрові ліси та морські водорості накопичують велику кількіст вуглецю. Торф’яники вкривають лише 3% земної поверхні, але зберігають приблизно 30% всього вуглецю на планеті – в два рази більше, ніж всі ліси світу разом узяті. Водно-болотні угіддя є найбільш ефективними накопичувачами вуглецю на Землі.

Водно-болотні угіддя допоможуть нам оговтатися, підгодуватися та впоратися із впливом змін клімату.
Відтворення мангрових лісів у західній Африці дає безліч переваг. Найбільший проект по відтворенню мангрових лісів ведеться в Казамансі та регіоні Салума у Сенегалі. Метою проекту є висадження 79 мільйонів мангрових дерев на більш ніж 10 тис. гектарах, що допоможе відновити 45 тис. гектарів, які було втрачено з 1970-х років.
Разом з відновленням цих угідь прибережні райони отримають буфер проти штормів – тут будуть зростати рисові поля, додатково продукуватися 18 тис. тонн риби щорічно, протягом 20 років тут накопичиться 500 тис. тонн СО 2 , 350 місцевих селищ і 200 тис. людей будуть залучені до цих процесів і захищені від негативних наслідків впливу змін клімату.
Північно-Балтійські торфовища поглинають вуглець На сьогодні інтенсивно відтворюються Північно-Балтійські торфовища і наразі більш ніж 20 тис. гектар вже відтворені. Ініціатива є частиною обов’язків Ради міністрів Північних країн «захищати торфовища задля регуляції змін клімату». Представництва Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії та Швеції працюють у напрямку відновлення 45% торфовищ у країнах Півночі та Прибалтики, які було осушено, і призвело до майже 25% загальної кількості щорічних викидів CO 2 . Відновлені, торф’яники повернуться до накопичування вуглецю і більше не будуть джерелами його викидів, що допоможе зменшити рівень парникових газів в атмосфері.
Коралові рифи Південно-Східної Азії зменшують вплив цунамі Оскільки коралові рифи помирають в результаті підвищення температури та кислотності океанічних вод і шкоди, безпосередньо заподіяної людською діяльністю, з огляду на наслідки цунамі в Індійському океані у 2004 році важливість коралових рифів для місцевого населення не може більше ігноруватися. У Хіккадуві, Шрі-Ланка, де морські коралові рифи захищені як національний парк, катастрофічні наслідки поширилися тільки на 50 метрів углиб суші. У Пералії, де коралові рифи були деградовані, катастрофа поширилася на 1,5 км вглиб суші.
Сучасні дослідження підтверджують, що порівняно з мертвими кораловими рифами, здорові рифи збільшують рівень захисту населення від небезпечних явищ, таких як цунамі, у 2 рази. Водно-болотні угіддя захищають узбережжя Північної Америки від екстремальних погодних умов У 2012 році ураган Сенді врізався у східне узбережжя Сполучених Штатів, заподіявши шкоду у 24 штатах. Якщо б не прибережні водно-болотні угіддя – катастрофічні наслідки були б ще більшими. Сучасні дослідження показали, що прибережні водно-болотні угіддя на північному сході США запобігли шкоді від повеней впродовж дії урагану Сенді на суму до $ 625 мільйонів доларів, знизили збитки на 22% у половині постраждалих районів та на 30% у інших місцях. Інтенсивність, частота та тривалість Північноатлантичних ураганів збільшилися з початку 1980-х і тому захист 50% водно-болотних угідь США залишається обов’язковим.

Trackback from your site.

Мапа території НПП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ

Флора

  • ВОДНИК ГІПНОПОДІБНИЙ (FONTINALIS HYPNOIDES)

    ВОДНИК ГІПНОПОДІБНИЙ (FONTINALIS HYPNOIDES)

    Водник гіпноподібний (Fontіnalis hypnoides) – представник невеликої родини Водникові (Fontanalaceae), …Далі
  • ТЮЛЬПАН ШРЕНКА (TULIPA SCHRENKII)

    ТЮЛЬПАН ШРЕНКА (TULIPA SCHRENKII)

    Тюльпан Шренка (Tulipa schrenkii) – вид багаторічних рослин родини лілійних. …Далі
  • СКЛАДКОПРОДИХ ЧЕРЕПИЧАСТИЙ (PTYCHOSTOMUM IMBRICATULUM)

    СКЛАДКОПРОДИХ ЧЕРЕПИЧАСТИЙ (PTYCHOSTOMUM IMBRICATULUM)

    Складкопродих черепичастий (Ptychostomum imbricatulum), відомий раніше як брій дернистий (Bryum …Далі
  • ШКРЕБНИЦЯ СПЛЮЩЕНА (RADULA COMPLANATA)

    ШКРЕБНИЦЯ СПЛЮЩЕНА (RADULA COMPLANATA)

    Шкребниця сплющена, вона ж радуля сплющена, – печіночний мох з …Далі
  • ЗОЛОТОЛИСНИК ШОВКОВИСТИЙ  (HOMALOTHECIUM SERISEUM)

    ЗОЛОТОЛИСНИК ШОВКОВИСТИЙ (HOMALOTHECIUM SERISEUM)

    В бріофлорі НПП «Нижньодніпровський» золотолисник шовковистий представляє родину Брахітецієві (Brachytheciaceae). …Далі

Фауна

  • КРАСНОПІРКА ЗВИЧАЙНА (SCARDINIUS ERYTHROPHTHALMUS)

    КРАСНОПІРКА ЗВИЧАЙНА (SCARDINIUS ERYTHROPHTHALMUS)

    Сьогодні розповімо про Краснопірку звичайну (Scardinius erythrophthalmus). В Україні вид …Далі
  • Всесвітній день мігруючих птахів

    Всесвітній день мігруючих птахів

    Двічі на рік природозахисники відзначають Всесвітній день мігруючих птахів, який …Далі
  • ПЛІТКА ЗВИЧАЙНА (RUTILUS RUTILUS)

    ПЛІТКА ЗВИЧАЙНА (RUTILUS RUTILUS)

    Сьогодні розповімо про Плітку звичайну (Rutilus rutilus). Вид широко поширений …Далі
  • ДРЕЙСЕНА РІЧКОВА (DREISSENA POLYMORPHA)

    ДРЕЙСЕНА РІЧКОВА (DREISSENA POLYMORPHA)

    Дрейсена річкова – невеликий прісноводний молюск з класу двостулкових (Bivalvia). …Далі
  • ЖИВОРОДКА РІЧКОВА (VIVIPARUS VIVIPARUS)

    ЖИВОРОДКА РІЧКОВА (VIVIPARUS VIVIPARUS)

    Живородка річкова – крупний прісноводний молюск, представник класу черевоногих (Gastropoda). …Далі

Охорона

  • Окупанти знищують перлину українського довкілля – Кінбурнський півострів

    Окупанти знищують перлину українського довкілля – Кінбурнський півострів

    Через пожежі на території Кінбурнського півострову постраждали до 4 мільйонів …Далі
  • Війна не відміняє заборони на вилов риби на території парку «Нижньодніпровський»

    Війна не відміняє заборони на вилов риби на території парку «Нижньодніпровський»

    Водна поліція Херсонщини запобігла незаконному вилову риби та раків у …Далі
  • Рейд 22 лютого, Тягинське відділення

    Рейд 22 лютого, Тягинське відділення

    22 лютого 2022 року співробітниками Тягинського відділення разом з відділом …Далі
  • Рейд 10 лютого, Олешківське відділення

    Рейд 10 лютого, Олешківське відділення

    10 лютого 2022 року співробітниками Олешківського відділення Парку спільно з …Далі
  • Затримано правопорушнка (рейд 27 січня, Тягинське відділення)

    Затримано правопорушнка (рейд 27 січня, Тягинське відділення)

    27 січня 2022 року співробітниками Тягинського відділення Парку в ході …Далі

Останні новини

  • У НПП «Нижньодніпровський» підрахували збитки та визначили першочергові завдання 11.06.2023
  • Перші оцінки наслідків підриву ГЕС 07.06.2023
  • Наслідки руйнації Каховької ГЕС для екосистеми парку «Нижньодніпровський» – катастрофічні! 07.06.2023
  • Руйнація Каховської ГЕС – черговий ЗЛОЧИН росіян проти людей та природи! 06.06.2023
  • ВОДНИК ГІПНОПОДІБНИЙ (FONTINALIS HYPNOIDES) 26.05.2023
  • Головна
  • Про нас
    • Мета створення та завдання парку
    • Офіційні документи
    • Зонування територій парку
    • Керівництво
  • Діяльність парку
    • Служба охорони
    • Науково-дослідна робота
      • Науково-технічна рада
      • Наукові куратори
      • Наукові праці
      • Експедиційні виїзди
    • Рекреація
      • Туристичні маршрути
      • Корисна інформація для туристів
    • Екоосвіта
  • Гордість парку
    • Боброве озеро
    • Дніпровська “Гілея”
      • Паспорт маршруту “Дніпровська Гілея”
    • Флора
      • Рідкісні види
      • Вищі судинні рослини
      • Мохи
      • Лишайники
      • Гриби
    • Фауна
      • Рідкісні види.
      • Риби
      • Земноводні
      • Плазуни
      • Птахи
      • Ссавці
      • Комахи
      • Молюски
      • Павукоподібні
    • Водні об’єкти
      • Каховські джерела
      • Степові водоспади
    • Геологічні об’єкти
      • Херсонські “гори”
    • Історико-культурні пам’ятки
      • Фортеця Тягин
      • Аджигольський маяк
      • Дозорна вежа
  • Галерея
    • Відеоматеріали
    • Фотогалерея
  • Бібліотека
    • Флора
    • Фауна
    • Наука
    • Екоосвіта
    • Рекреація
    • Охорона
    • Новини
  • Контакти