Про важливість водно-болотних угідь
За 35 років частота природних катастроф у всьому світі збільшилася удвічі і 90% цих катастроф пов’язані з водою стихією.
А у найближчому майбутньому за прогнозами будуть навіть більш екстремальні погодні явища. Але водно-болотні угіддя відіграють важливу роль у пом’якшенні наслідків викидів парникових газів і відповідних змін клімату.
Узбережжя водно-болотних угідь є бар’єрами від екстремальних погодних умов. Прибережні водно-болотні угіддя, такі як солоні болота, мангрові ліси, зарості водоростей та коралові рифи, діють як амортизатори. Вони зменшують інтенсивність впливу штормових хвиль та цунамі, захищаючи 60% людства, що живуть та працюють уздовж узбережжя, від підтоплень, втрати майна і життя. Водно-болотні угіддя є природним поглиначем та накопичувачем вуглецю
При осушенні водно-болотних угідь або випалюванні їх рослинності, водно-болотні угіддя перетворюються з вуглецевого сховища на джерело вуглецю. Викиди CO 2 з осушених та спалених торф’яників дорівнюють 10% усіх викидів від спалення викопного палива за рік.
Стратегії, спрямовані на вирішення проблем зміни клімату, повинні включати ощадливе використання водно-болотних угідь. За період з 1970 року по теперішній час ми вже втратили 35% угідь.
Спільноти, народи та уряди мають працювати спільно задля захисту цих надзвичайних екосистем, що допоможе нам оговтатися, підготуватися та упоратися з наслідками зміни клімату.
Ми не повинні осушувати водно-болотні угіддя
Ми маємо зберігати та відновлювати наші водно-болотні угіддя.
Водно-болотні угіддя зменшують повені та запобігають посухам
Внутрішні водно-болотні угіддя, такі як заплави, річки, озера та болота, функціонують як губки, абсорбуючи та накопичуючи надлишок опадів та зменшуючи паводкові хвилі. Впродовж засушливих сезонів в аридних кліматичних умовах, водно-болотні угіддя вивільняють накопичену воду, затримуючи початок посухи, і загалом мінімізують водний дефіцит.
Торф’яники, мангрові ліси та морські водорості накопичують велику кількіст вуглецю. Торф’яники вкривають лише 3% земної поверхні, але зберігають приблизно 30% всього вуглецю на планеті – в два рази більше, ніж всі ліси світу разом узяті. Водно-болотні угіддя є найбільш ефективними накопичувачами вуглецю на Землі.
Водно-болотні угіддя допоможуть нам оговтатися, підгодуватися та впоратися із впливом змін клімату.
Відтворення мангрових лісів у західній Африці дає безліч переваг. Найбільший проект по відтворенню мангрових лісів ведеться в Казамансі та регіоні Салума у Сенегалі. Метою проекту є висадження 79 мільйонів мангрових дерев на більш ніж 10 тис. гектарах, що допоможе відновити 45 тис. гектарів, які було втрачено з 1970-х років.
Разом з відновленням цих угідь прибережні райони отримають буфер проти штормів – тут будуть зростати рисові поля, додатково продукуватися 18 тис. тонн риби щорічно, протягом 20 років тут накопичиться 500 тис. тонн СО 2 , 350 місцевих селищ і 200 тис. людей будуть залучені до цих процесів і захищені від негативних наслідків впливу змін клімату.
Північно-Балтійські торфовища поглинають вуглець На сьогодні інтенсивно відтворюються Північно-Балтійські торфовища і наразі більш ніж 20 тис. гектар вже відтворені. Ініціатива є частиною обов’язків Ради міністрів Північних країн «захищати торфовища задля регуляції змін клімату». Представництва Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії та Швеції працюють у напрямку відновлення 45% торфовищ у країнах Півночі та Прибалтики, які було осушено, і призвело до майже 25% загальної кількості щорічних викидів CO 2 . Відновлені, торф’яники повернуться до накопичування вуглецю і більше не будуть джерелами його викидів, що допоможе зменшити рівень парникових газів в атмосфері.
Коралові рифи Південно-Східної Азії зменшують вплив цунамі Оскільки коралові рифи помирають в результаті підвищення температури та кислотності океанічних вод і шкоди, безпосередньо заподіяної людською діяльністю, з огляду на наслідки цунамі в Індійському океані у 2004 році важливість коралових рифів для місцевого населення не може більше ігноруватися. У Хіккадуві, Шрі-Ланка, де морські коралові рифи захищені як національний парк, катастрофічні наслідки поширилися тільки на 50 метрів углиб суші. У Пералії, де коралові рифи були деградовані, катастрофа поширилася на 1,5 км вглиб суші.
Сучасні дослідження підтверджують, що порівняно з мертвими кораловими рифами, здорові рифи збільшують рівень захисту населення від небезпечних явищ, таких як цунамі, у 2 рази. Водно-болотні угіддя захищають узбережжя Північної Америки від екстремальних погодних умов У 2012 році ураган Сенді врізався у східне узбережжя Сполучених Штатів, заподіявши шкоду у 24 штатах. Якщо б не прибережні водно-болотні угіддя – катастрофічні наслідки були б ще більшими. Сучасні дослідження показали, що прибережні водно-болотні угіддя на північному сході США запобігли шкоді від повеней впродовж дії урагану Сенді на суму до $ 625 мільйонів доларів, знизили збитки на 22% у половині постраждалих районів та на 30% у інших місцях. Інтенсивність, частота та тривалість Північноатлантичних ураганів збільшилися з початку 1980-х і тому захист 50% водно-болотних угідь США залишається обов’язковим.
Trackback from your site.