Новий курс України у протидії зміні клімату

Кліматичні зони України. Було і стало (Джерело – Українська Кліматична Мережа)
Україна розробить стратегію переходу на відновлювану енергетику, запровадить податки на викопне паливо та реформує вугільну сферу
Нарикінці грудня оприлюднено результати участі української делегації у щорічній Конференції сторін Рамкової Конвенції ООН з питань клімату — СOP25. У Мадриді на вищому сегменті переговорів, міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель представив новий курс України у протидії зміні клімату.
ВРУ вже зробила кілька важливих кроків на шляху до скорочення викидів парникових газів. У грудні ВРУ проголосувала за два законопроєкти, що стосуються протидії зміні клімату: законопроєкт № 0874 про озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази, та № 0875 – про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Цими законами, держава зобовя’зує підприємства-забруднювачі ставити датчики для вимірювання викидів на виробництві, щоб зрозуміти їх об’єм. Розуміючи скільки ці об’єкти генерують викидів – зміняться податки на ці викиди, і зміниться відповідальність. Мета заходів – зробити не вигідним забруднювати повітря.” – говорить Олександр Маріковський, народний депутат України, заступник голови Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України.
Про податок на викиди та зелений тариф для України
“У минулому році ми встановили податки на СО2 до 10 грн за 1 тонну. У порівнянні з попередніми роками, це вже на 24 рази більше для забруднювачів. Уже зареєстровано законопроект про підвищення податку на викиди СO2 у 4 рази. Але запровадження податків не панацея. ТЕЦ і інші підприємства-забруднювачі не мають зупинитися. Українському суспільству це не вигідно. Вони мають надалі безперебійно забезпечувати потреби у енергоресурсах.” – продовжує Маріковський.
“Зелений тариф буде існувати надалі. Але буде реструктуризація, збільшиться термін його виплати, але знизиться розмір ставки. Адже, виплати ставок по зеленому тарифу суттєво впливають на економіку країни. Стратегія розвитку 2050 року має включати перехід на відновлювану енергетику (ВДЕ). Зараз у нас зелений тариф, мені здається, найвищий у світі (12 євроцентів). Тож, ми робимо щось не так. Запустився енергоринок, це допоможе зменшити ставку зеленого тарифу за рахунок конкуренції на ринку. ВДЕ- це шлях до зменшення викидів, але є нюанси: треба шукати баланс між економікою і довкіллям.” – підкреслив нардеп.
Про результати цьогорічних кліматичних переговорів та новий курс для української енергетики
«Є плани запровадити податок на викопне паливо (вуглецевий податок): його акциз буде 27 грн, його розмір перераховуватиметься залежно від виду палива, та в залежності від того, який там вміст вуглецю та обсягу викидів у атмосферу. Його наслідки не є критичними для споживачів але, це допоможе уряду зібрати за різними оцінками приблизно від 4 до 5 млн грн для енергоефективності. Хочемо запровадити більше заходів з енергоефективності у комунальній сфері та на промисловому рівні.”– повідомила Ірина Ставчук, заступниця Міністра енергетики та захисту довкілля.
“В Україні є низка державних шахт, які є нерентабельними. На деяких з них собівартість тонни вугілля складає до 60 тисяч гривень. Для держави економічно невигідно їх підтримувати. Набагато вигідніше ці шахти закривати, але паралельно з переорієнтацією шахтарів, запровадженням соціальних програм та виплат шахтарям, щоб вони могли знайти собі нове місце роботи. Зараз іде аудит державних шахт, щоб визначити план які шахти і у який період будуть закриватися. Є багато міжнародних і закордонних інституцій, які цей процес вже пройшли, і готові нас підтримувати в цьому.” – доповнила Ставчук.
Більше про результати участі української делегації у СОР25 читайте за посиланням
Trackback from your site.