• Головна
  • Про нас
    • Мета створення та завдання парку
    • Офіційні документи
    • Зонування територій парку
    • Керівництво
  • Діяльність парку
    • Служба охорони
    • Науково-дослідна робота
      • Науково-технічна рада
      • Наукові куратори
      • Наукові праці
      • Експедиційні виїзди
    • Рекреація
      • Туристичні маршрути
      • Корисна інформація для туристів
    • Екоосвіта
  • Гордість парку
    • Боброве озеро
    • Дніпровська “Гілея”
      • Паспорт маршруту “Дніпровська Гілея”
    • Флора
      • Рідкісні види
      • Вищі судинні рослини
      • Мохи
      • Лишайники
      • Гриби
    • Фауна
      • Рідкісні види.
      • Риби
      • Земноводні
      • Плазуни
      • Птахи
      • Ссавці
      • Комахи
      • Молюски
      • Павукоподібні
    • Водні об’єкти
      • Каховські джерела
      • Степові водоспади
    • Геологічні об’єкти
      • Херсонські “гори”
    • Історико-культурні пам’ятки
      • Фортеця Тягин
      • Аджигольський маяк
      • Дозорна вежа
  • Галерея
    • Відеоматеріали
    • Фотогалерея
  • Бібліотека
    • Флора
    • Фауна
    • Наука
    • Екоосвіта
    • Рекреація
    • Охорона
    • Новини
  • Контакти
  • Пошук
27 Чер2019

1 пальчикова батарейка отруює в середньому 16 м² землі!

Written by редактор Редактор. Posted in Новини

Такий результат дослідження науковці і студенти Львівської політехніки виявили після майже піврічних напрацювань.

Запрошуємо всіх небайдужих людей — екологів, хіміків, журналістів, любителів природи та науки — подивитись робочий текст дослідження на власні очі за посиланням.

У листопаді 2018 року проект “Батарейки, здавайся” запустив безпрецедентний для України експеримент, який став можливим завдяки глибокому ентузіазму Марія Руда, та всієї команди кафедри Екологічної безпеки та природоохоронної діяльності Львівської політехніки на чолі з завідувачем Ігорем Петрушкою.

Спочатку на складі “Батарейки, здавайся” у Києві відібрали 25 зразків РІЗНОМАНІТНИХ типових батарейок (алкалінові та сольові, які кожен купує на касі супермаркету чи в переході, та використовує щодня).

Потім було закуплено витратні матеріали на майже 13 000 грн.

Впродовж 5 років використовували популярну цифру про 20 м2. Перші згадки про неї в Google датуються 2009 роком, її оголосили співробітники Московського біологічного музею (без обгрунтування).

В цьому році, дякуючи благодійним внескам небайдужих людей, маємо незалежне власне дослідження!

‍👽Потім дізнались справжній хімічний склад кожної із 25 батарейок

В Україні є лише 2 лабораторії, які дозволяють швидко дізнатись поелементний склад речовини без довгих хімічних процедур — сучасним методом приладом рентгенофлуоресцентного аналізу. І один із аналізаторів для нього марки EXPERT 3L знаходиться саме у Львівській політехніці.
Прилад дозволив у короткий термін визначити з точністю до кількох сотих %, всі елементи таблиці Менделєєва, які містяться в сучасних українських батарейках. Додатково ці дані були перевірені за допомогою хімічного аналізу.

Аналізатор марки EXPERT 3L

Робота показала, що хоча в більшості типів сучасних батарейок в Україні уже відсутні важкі метали, але батарейки продовжують чинити важку токсичну дію на природу та живі організми. Методом математичного моделювання реального забруднення середовища на реальних даних лаборанти визначили цифру, що 1 батарейка забруднює 16 м² ґрунту.

Додатково вчені провели досліди біоіндикаційним методом — пророщували на ґрунті, забрудненому батарейками, крес-салат.

Дослідження наочно демонструє, що клітини крес-салату, який проростає в забрудненій землі припиняють ділитись! Це добре видно під мікроскопом — життя в такому ґрунті зупиняється.

Цікава і ще одна знахідка.

Коли дізнались, що сучасні батарейки майже не містять важких металів у своєму складі, з’явилася догадка, що можливо їх токсична дія обумовлена агресивним PH.

Кожна батарейка містить в собі сильну кислоту чи луг, та має подразнюючі властивості. Зокрема, саме через їх вміст дуже важливо не збирати батарейки у відкритих контейнерах, це шкідливо для слизових оболонок людей.

Але дослідження спростувало цю гіпотезу! В контакті з зовнішнім середовищем агресивний PH відносно швидко нейтралізується та приходить до балансу, а от токсична дія батарейки після цього все одно залишається.

Це ще раз доводить той факт, що шкідливу дію батарейкам дає поєднання їх основних складових. І це відповідальність кожного із нас, перед собою та наступними поколіннями — припинити цей божевільний потік отрути, який забруднює нашу землю!

Якщо у вас виникли запитання про дослідження — звертатесь go@batareiky.in.ua.

Джерело

Trackback from your site.

Мапа території НПП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ

Останні новини

  • Сторінками екологічного календаря через призму практичної діяльності 15.05.2025
  • Екологічні виклики Півдня: дискусія про майбутнє Херсонщини 15.05.2025
  • 22 квітня – Всесвітній день Землі 15.05.2025
  • “Природа під загрозою: тварини у світі війни” 15.05.2025
  • “Екологічні виклики: від знань до дій!” 16.04.2025
  • Головна
  • Про нас
    • Мета створення та завдання парку
    • Офіційні документи
    • Зонування територій парку
    • Керівництво
  • Діяльність парку
    • Служба охорони
    • Науково-дослідна робота
      • Науково-технічна рада
      • Наукові куратори
      • Наукові праці
      • Експедиційні виїзди
    • Рекреація
      • Туристичні маршрути
      • Корисна інформація для туристів
    • Екоосвіта
  • Гордість парку
    • Боброве озеро
    • Дніпровська “Гілея”
      • Паспорт маршруту “Дніпровська Гілея”
    • Флора
      • Рідкісні види
      • Вищі судинні рослини
      • Мохи
      • Лишайники
      • Гриби
    • Фауна
      • Рідкісні види.
      • Риби
      • Земноводні
      • Плазуни
      • Птахи
      • Ссавці
      • Комахи
      • Молюски
      • Павукоподібні
    • Водні об’єкти
      • Каховські джерела
      • Степові водоспади
    • Геологічні об’єкти
      • Херсонські “гори”
    • Історико-культурні пам’ятки
      • Фортеця Тягин
      • Аджигольський маяк
      • Дозорна вежа
  • Галерея
    • Відеоматеріали
    • Фотогалерея
  • Бібліотека
    • Флора
    • Фауна
    • Наука
    • Екоосвіта
    • Рекреація
    • Охорона
    • Новини
  • Контакти