Сезон нересту: як змінюється активність мешканців водойм залежно від температури

Успішність нересту риб безпосередньо залежить від температурних умов. Ікра та личинки дуже чутливі до різких змін температури, які можуть уповільнити їх розвиток або навіть призвести до масової загибелі. Кожен вид має власний температурний поріг для початку розмноження, однак активна фаза нересту більшості прісноводних риб зазвичай стартує із встановленням стабільного весняно-літнього теплового режим.

Першими, ще в холодний період року, розмножуються холодолюбні види: минь – при 4°C, струмкова форель – приблизно при 6°C. Коли вода прогрівається до 7–8°C, до нересту долучаються щука, окунь, харіус, в’юн і плітка. За температури 9–10°C активізуються білизна, синець, головень, підуст і в’язь.

Середина весни характеризується нерестом ляща, стерляді та судака (близько 12°C). При 13–14°C починають розмноження чехоня, вирезуб, карась і рибець. Наприкінці весни, коли температура сягає 15–17°C, нерестяться верховодка, краснопірка та плоскирка. Найбільш теплолюбні види – короп, лин і сом – відкладають ікру лише при 18–20°C.

У цей період природний інстинкт розмноження переважає над обережністю риб, що робить їх легкою здобиччю для браконьєрів. Саме тому сезонні обмеження на вилов є надзвичайно важливими для збереження популяцій.

Нагадуємо: строки нерестової заборони залежать від регіону та конкретної водойми. У цей час дозволяється рибалити лише з берега, поза межами нерестовищ, використовуючи гачкові снасті (до 2 гачків) або спінінг з однією штучною приманкою