Білуга звичайна (Huso huso)
В Україні вид зустрічається в північно-західній частині Азовського та Чорного морів, біля берегів Криму. Зараз майже не трапляється у річках Дніпро, Південний Буг, Дністер, лиманах Дніпровсько-Бузький і Дністровський, стала дуже нечисленною в інших місцях.
Білуга є найбільшим представником з родини Осетрові та самою найбільшою прісноводною рибою Європи. Так її найбільша довжина тіла може досягати 5 м, маса до 1000 кг, тривалість життя до 100 років. Рот великий, півмісячної форми, зяброві перетинки зрощені між собою і утворюють вільну шкірясту згортку під міжзябровим проміжком. Верхня третина тулубу і голови сірувато-бурі або майже чорні з блакитним чи зеленкуватим відблиском, боки сірувато-білі, черево молочно-біле.
Прохідна придонна риба, яка постійно живе в морі, а на нерест заходить у річки. Нерестові міграції двічі на рік: риби, що заходять у річки навесні (друга половина березня-квітень, при температурі води 4-5°), розмножуються того ж року, а ті, що заходять восени (вересень-листопад) – лише навесні наступного року. Самці стають статевозрілими у віці 12-14 років при довжині понад 120 см, самиці в 16-18 років при довжині понад 150 см. Нерест з кінця квітня до початку червня на глибоких місцях із швидкою течією і кам’янистим, гальковим або піщано-гальковим ґрунтом. Плодючість у залежності від розмірів і віку коливається від 360 тис. до 7,7 млн ікринок. Після нересту дорослі, а згодом й молодь, скочуються в море. Мальки живляться ракоподібними, червами, личинками комах, молоддю риб. Дорослі особини живляться переважно рибою.
На чисельність виду вплинула трансформація біотопів в результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів водойм, які були спричинені гідротехнічним будівництвом, забрудненням води.
Цінна промислова риба, але упродовж останніх кілька десятиліть чисельність виду критично знизилась. Вид занесено до Червоної книги України у статусі «зникаючого», списків Бернської, Бонської, Вашингтонської конвенцій, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи.
